Безпека людей у місцях несвободи під час пандемії особливо важлива, оскільки вони і так є вразливими до хвороб. Неналежні умови тримання, незадовільне медичне обслуговування, а також високий відсоток хронічних захворювань серед утримуваних – є підґрунтям для швидкого поширення COVID-19, що може призвести до тяжких наслідків для життя та здоров’я, зазначається у доповіді Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Але це не означає, що карантинні заходи мають впливати на базові права людини. Під час пандемії люди у місцях несвободи були буквально ізольовані від зовншінього світу – не мали змоги спілкуватися з рідними, отримувати посилки, не мали умов для гідного життя і, звісно, далеко не всі отримали належний захист від коронавірусу. 

Вплив пандемії на обмеження свобод людей, які і так знаходяться в умовах її обмеження, представники Уповноваженого Верховної ради з прав людини почали з квітня 2020 року і відзвітували про результати у січні 2021 року у спеціальній доповіді “Стан додержання прав і свобод людини в місцях несвободи у період дії надзвичайної ситуації, пов’язаної з поширенням гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”. 

За цей час найрозповсюдженішими порушеннями були: право на життя, належну медичну допомогу, зв’язок із зовнішнім світом, право на захист. 

Усього було нанесено 677 візитів до місць несвободи по всій Україні, сюди входять не тільки СІЗО, тюрми, колонії, а також психоневрологічні інтернати, хоспіси, суди, відділи поліції, заклади соціальної сфери та місця несвободи різних структур: Державної міграційної служби, СБУ, Міноборони і т.д. 

“У 99% таких візитів зафіксовано порушення прав людини”, – підсумовує  Уповноважений з прав людини Людмила Денісова. За зверненнями Уповноваженного до правоохоронних органів було відкрито 24 кримінальні впровадження. 

Ми розповідаємо про найбільш кричущі порушення, що були зареєстровані в установах ДКВС (Державної кримінально-виконавчої служби України – прим.) та у закладах соціальної сфери. Спочатку про установи ДКВС. 

Порушення права на охорону здоров’я та медичну допомогу

Монітори зареєстрували такі порушення: 

• майже в усіх відвіданих установах не проводився щоденний температурний скринінг утримуваних та ув’язнених осіб;
• ненадання належної вторинної медичної допомоги в’язням; 
• відсутність необхідного медичного обладнання.

Зазначимо, що мова йде про початок пандемії. “У більшості установ ЦОЗ ДКВС (Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України – а це саме колонії, виправні центри, СІЗО) не було безконтактних термометрів для проведення температурного скринінгу. Температурний скринінг здійснювався ртутними градусниками, медичні працівники не проводили щоденного медичного огляду утримуваних та ув’язнених осіб, що свідчить про відсутність активного виявлення хворих, ознак простудних захворювань, – пишеться у доповіді Обмудсмена. 

Такі порушення виявили, в тому числі, у СІЗО Маріуполя та Бахмуту.  

У деяких установах ДКВС не отримували лікування хворі на відкриту форму туберкульозу – керівники установ просто не етапували засуджених до лікарень протягом кількох місяців, з-за чого погіршувався їх стан. Подібні порушення виявили у Хмельницькій, Миколаївській, Житомирській областях. 

“У Коростенській виправній колонії № 71 в інфекційному ізоляторі медичної частини утримували трьох хворих, які більш як два місяці після встановленого клінічного діагнозу не отримували належного протитуберкульозного лікування через неможливість етапування для подальшого лікування до Дніпропетровської спеціалізованої туберкульозної лікарні № 89 та Покровської спеціалізованої туберкульозної лікарні № 17. Лише після втручання Уповноваженого та завдяки належному реагуванню МВС та Національної гвардії України вдалося розпочати процес етапування таких хворих до спеціалізованих медичних установ ДКВС та поновити їх право на належну медичну допомогу”,  – пишеться у доповіді. 

Порушення права на безпечне розміщення та соціальне дистанціювання

Під час моніторингових візитів в установах ДКВС монітори фіксували відсутність приміщень для ізоляції осіб із підозрою на коронавірусну хворобу та неналежну кількість передбачених ліжко-місць в установах для хворих осіб. Більшість установ попереднього ув’язнення не мали можливості забезпечити ізоляцію осіб із підозрою на коронавірусну хворобу, що могло призвести до її поширення в установах.

“Під час проведення моніторингових візитів виявлено недостатню кількість ліжко-місць для осіб з підозрою на коронавірусну інфекцію в Одеському СІЗО на 1 246 утримуваних – 17 ліжкомісць, Харківському СІЗО на 1 871 особу – 2 ліжко-місця, Хмельницькому СІЗО на 467 осіб – 4 ліжко-місця, Запорізькому СІЗО – 0)”,  – пишеться у доповіді. 

Також монітори звернули увагу, що в установах не забезпечували дотримання протиепідемічного режиму ізоляції на 14 діб усіх осіб, які вибували з установи на проведення судових засідань та слідчих дій, після повернення в установу. Такі зауваження отримав, в тому числі і Маріупольський СІЗО. Зазначимо, що згодом у СІЗО налагодили виконання цих протикарантинних заходів. Про це ми писали у нашому матеріалі Як в Маріупольському СІЗО дотримувалися карантину. 

Порушення права на отримання тих самих засобів та приналежностей для захисту і особистої гігієни, яких повинно дотримуватись населення в цілому

На початку запровадження карантинних заходів майже у 100% моніторингових візитів встановлено, що ув’язнені не були забезпечені повною мірою засобами індивідуального захисту (масками, рукавичками). У деяких випадках ув’язненим захисні маски передавали рідні, пишеться у доповіді. 

“У Київському СІЗО під час моніторингового візиту встановлено, що в камері, де перебувало 6 жінок, в наявності була лише 1 маска, яку працівники установи видали їм вже під час проведення візиту”, – звітують монітори. 

Читайте також: Благодійна допомога більша за державну у 10 разів. Як Селидівська виправна колонія бореться з коронавірусом 

Від себе додамо, що на початку пандемії більшість установ дійсно не мали уявлення, як забезпечити усіх утриманців захисними засобами. Більшість установ отримували ЗІЗ завдяки благодійній допомозі. 

Читайте також:  Чи вистачає масок засудженим? Бахмутська установа виконання покарань №6 

Порушення права на підтримання контактів із зовнішнім світом 

На певний час у місцях несвободи припинилися візити родичів утриманців, але не було надано альтернативних варіантів зв’язку із сім’ями та зовнішнім світом. 

“Зокрема, телефоном, Інтернет/електронною поштою, відеозв’язком та іншими відповідними електронними засобами. Не забезпечено обладнання з доступом до мережі Інтернет та технічних можливостей його використання в Рівненському, Одеському, Кропивницькому СІЗО, Вільнянській УВП № 11, Львівській УВП № 9, Івано-Франківській УВП № 12, Чортківській УВП № 26 та інших, у зв’язку з чим в’язні були позбавлені можливості спілкування з рідними”, – пишеться у звіті. 

Особливу увагу монітори приділили можливостям спілкування з рідними – підліткам, що позбавлені волі. Як і всі інші ув’язнені у зв’язку з введенням карантинних заходів, вони були позбавлені права на проведення короткострокових побачень зі своїми близькими та рідними. 

“Водночас відповідно до наданих державам-учасницям Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) Рекомендацій щодо забезпечення прав дітей, позбавлених волі в умовах пандемії, наголошено, що держави юридично зобов’язані дотримуватись норм міжнародного права про права людини та стандартів правосуддя для дітей, зокрема “…впровадити такі заходи, щоб дитина могла підтримувати регулярні контакти зі своєю сім’єю шляхом листувань та відвідувань…” З метою поновлення прав дітей, які перебувають у конфлікті із законом на побачення з рідними Уповноваженим направлено лист до Мін’юсту щодо вжиття відповідних заходів реагування в установах ДКВС, за результатами розгляду якого ДПВКП внесено регламентні зміни, що дозволили проводити короткострокові побачення з родичами в закритих умовах (через суцільне розмежувальне скло та переговорний пристрій) в установах ДКВС”, – пишеться у доповіді. 

Аналогічні проблеми монітори виявили і у закладах соціальної сфери. І розповідають про трагічні наслідки недотримання карантинних заходів. 

Порушення права на охорону здоров’я та медичну допомогу

“Під час візиту до комунального закладу “Радомишельський психоневрологічний інтернат” моніторинговою групою було виявлено двох підопічних з підвищеною температурою тіла, яка трималася п’ять діб. В однієї підопічної температура тіла на час візиту становила 39,3°C, концентрація кисню у крові – (пульсоксиметрія) 89%, що з урахуванням загального стану хворої становило пряму загрозу її життю. При цьому ці підопічні протягом 5 днів перебували в житлових кімнатах для загального проживання. Лікар, що їх оглядала, розцінила стан хворих як задовільний, внаслідок чого їм не було призначено тестування на COVID-19. Лише на вимогу моніторингової групи підопічних з ознаками ГРВІ переведено до окремої кімнати та було викликано бригаду «екстреної медичної допомоги». Одну з підопічних в тяжкому стані було госпіталізовано до відділення інтенсивної терапії Коростишівської центральної районної лікарні. Через три дні ця підопічна померла внаслідок ускладнень від COVID-19, який встановлено лабораторним методом ПЛР. За матеріалами цього моніторингового візиту, наданими до Генеральної прокуратури, відкрито кримінальне провадження за фактом неналежного виконання професійних обов’язків медичними працівниками зазначеної установи, що спричинило тяжкі наслідки”, – розповідають монітори. 

Порушення права на отримання від родичів продуктів харчування та інших приналежностей з дотриманням необхідних захисних засобів 

Ураховуючи запровадження обмежувальних заходів в умовах пандемії, вкрай необхідним є забезпечення можливості членам сім’ї чи родичам передавати підопічним/вихованцям та пацієнтам продукти харчування та інші приналежності за належного дотримання необхідних протиепідемічних заходів. Проте під час моніторингових візитів встановлено, що в деяких установах взагалі не дозволено прийом таких передач. В інших установах не дотримано вимоги щодо їх санітарної обробки.

“У Козелецькому геріатричному пансіонаті керівництвом установи на вході до закладу розміщено оголошення про заборону передавати посилки та передачі підопічним. Під час візитів до Сумського обласного геріатричного пансіонату для ветеранів війни та праці, Пансіонату для ветеранів війни та праці м. Києва, Харківського геріатричного пансіонату ветеранів праці виявлено порушення правил прийому посилок/бандеролей в умовах карантину, зокрема не здійснювалась їх санітарна обробка)”.

Порушення права на отримання тих самих засобів та приналежностей для захисту і особистої гігієни, яких повинно дотримуватись населення в цілому

У перші місяці карантину більшість установ соціального захисту населення самостійно виготовляли марлеві захисні маски для персоналу та підопічних, вишукували можливості отримання засобів індивідуального захисту і деззасобів від благодійних організацій. 

“У закладах із надання психіатричної допомоги, а саме Рівненській обласній психіатричній лікарні, Острозькій обласній психіатричній лікарні встановлено, що особи, які вибувають з установ для участі у судових засіданнях, взагалі не забезпечені засобами індивідуального захисту. Крім того, під час моніторингових візитів встановлено, що керівництвом закладів не забезпечено облік видачі засобів індивідуального захисту для їх працівників. Не здійснювався облік видачі засобів індивідуального захисту в журналі для персоналу установи в Луцькому геріатричному пансіонаті, Херсонському психоневрологічному інтернаті, Обласному клінічному закладі з надання психіатричної допомоги Запорізької обласної ради та інших”. 

Порушення права на підтримання контактів із зовнішнім світом 

Ураховуючи заборону відвідування підопічних/вихованців та пацієнтів рідними у зв’язку із запровадженням карантинних заходів, особливо актуальним постало питання забезпечення права таких осіб на спілкування. Під час візитів з’ясувалося, що підопічні в більшості інтернатних установ не мали змоги спілкуватися із рідними та близькими у зв’язку із відсутністю власних телефонів, а керівництвом закладів не було вжито відповідних заходів для забезпечення підопічним права на контакт із зовнішнім світом. В частині відвіданих установ відсутнє обладнання з доступом до мережі Інтернет, що також обмежує контакти із зовнішнім світом. 

“Наприклад, у  УКНП “Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради” порушено право пацієнтів користуватися власними телефонами для зв’язку із близькими та рідними. При госпіталізації у пацієнтів вилучаються мобільні телефони, які зберігаються у сейфі медичного персоналу. Скайп-зв’язок з близькими особами також не забезпечується у зв’язку з відсутністю Інтернету та відповідного технічного забезпечення. Підопічні Святошинського, Херсонського психоневрологічних інтернатів, Миколаївського геріатричного пансіонату у зв’язку з відсутністю власних телефонів не мали змоги спілкуватися зі своїми рідними”, – звітують монітори. 

Порушення права на соціальний захист та гідні умови перебування

Відповідно до Рекомендацій Підкомітету ООН проти катувань особи, що перебувають в місцях несвободи в умовах пандемії, мають право на щоденні заняття на свіжому повітрі з дотриманням протиепідемічних вимог. Проте в більшості відвіданих установ соціальної сфери керівництвом заборонені такі прогулянки.

“У Чернігівському геріатричному пансіонаті, Черкаській обласній психіатричній лікарні, Львівському геріатричному пансіонаті підопічним та пацієнтам керівництвом установ заборонено протягом 8 місяців здійснювати прогулянки, мотивуючи це запровадженням карантинних заходів. Лише після втручання Уповноваженого вдалося поновити право на перебування на свіжому повітрі для підопічних та пацієнтів цих установ”, – пишуть монітори.

*** 

У звіті підсумовується, що незважаючи на прийняті органами державної влади нормативно-правові акти щодо вжиття необхідних протиепідемічних заходів в місцях несвободи різних типів, результати моніторингових візитів засвідчили відсутність контролю з боку керівництва майже в усіх установах за їх дотриманням.

Порушення карантинних заходів призвело до спалахів коронавірусної хвороби в місцях несвободи усіх типів, пишуть у звіті: “У зв’язку з тим, що не проводилося ПЛР-тестування серед арештованих/ув’язнених осіб з ознаками гострої респіраторної інфекції в установах ДКВС наразі неможливо визначити реальну кількість осіб, що захворіли на COVID-19. Лише в окремих випадках, зважаючи на тяжкість стану хворого, та необхідність проведення такого тестування перед поміщенням до закладів МОЗ, заарештованим/ ув’язненим проводились ПЛР-тестування, які підтверджували захворювання на коронавірусну інфекцію. За результатами аналізу статистичних даних, наданих до Секретаріату Уповноваженого, від міністерств та відомств щодо кількості захворювань на COVID-19 серед персоналу установ та утримуваних осіб, необхідно зазначити, що кількість хворих працівників в установах ДКВС значно перевищує кількість виявлених хворих серед утримуваних осіб. Єдине пояснення такої невеликої кількості захворювань серед утримуваних осіб – непроведення необхідної кількості ПЛР-тестів”. 

Щодо установ соціальної сфери, то за результатами моніторингових візитів виявлено випадки неналежного виконання професійних обов’язків сімейними лікарями, які надають медичну допомогу підопічним в установах соціального захисту населення, що призводить до тяжкого перебігу коронавірусної хвороби, а в деяких випадках до смерті підопічних. Також встановлено, що в більшості приватних геріатричних установах підопічними взагалі не укладено декларації із сімейним лікарем, що порушує їхнє право на медичну допомогу у разі захворювання, – пишуть у звіті Уповноваженого з прав людини. 

Від себе додамо, що аналогічні протиріччя у статистиці виявила і команда Дій-Маріуполь під час вивчення теми порушення прав людини у місцях несвободи в Донецькій області. Так, наприклад,  в період з березня 2020 року по травень 2021 року у Маріупольському СІЗО не було зареєстровано випадків захворювання коронавірусною інфекцією серед засуджених. В той же час за даними Центру охорони здоров’я ДКВСУ у Дніпропетровській та Донецькій областях у СІЗО перехворіли на Covid-19 у цей період 24 працівники.

Читайте також: Як в Маріупольському СІЗО дотримувалися карантину

Жодного випадку захворювання серед засуджених за рік (березень 2020-квітень 2021 року) не відбулося і у колонії Приазовській колонії № 107.

Читайте також: Кварцування посилок та спирт за завищеною ціною. Як засуджених жінок, що перебувають к Приазовській колонії № 107, захищали від коронавірусу

У відповіді на наші запити ми отримали відповіді і від керівників соціальних установ. Так, за рік і два місяці пандемії (з 01.03.2020 по 01.05.2021) в Психіатричній лікарні Маріуполя перехворів на коронавірус один пацієнт і 34 співробітники.

Читайте також: Рік пандемії Covid-19 у Психіатричній лікарні Маріуполя

У Дружківсьому дитячому будинку-інтернаті за рік і два місці пандемії – з 1 березня 2020-го по 1 травня 2021 коронавірус перехворіли 24 співробітники, дітей, за даними директора установи, захворювання обійшло – нуль захворюваних. 

Читайте також: Як захищали вихованців Дружківського дитячого будинку-інтернату від захворювання на Covid-19

У більшості випадків офіційна статистика захворюваності серед працівників була вищою за захворюваність серед утриманців установ. 

Читайте також: Як закриті установи Донецької області переживають Covid-19

Публікація створена за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках програми COVID-19 Solidarity Programme for the Eastern Partnership. Зміст цієї статті не обов’язково збігається з їхньою позицією