Кожне дерево, яке потенційно може бути знесено, позначатимуть пломбою із серійним номером. Точні координати дерева пропонують вносити в єдину онлайн-базу, а під час обстеження дерева та завершення робіт робити фото. Якщо ж дерево здорове та неаварійне, але заважає власнику ділянки, він може заплатити за дерево компенсацію, отримати ордер на його видалення та лишити деревину собі. 

Проект рішення розроблений Управлінням з питань екології, енергоменеджменту та охорони праці та депутатом Максимом Бородіним. Як розповів на засіданні постійних комісій голова Управління Ваагн Мнацаканян, розробка проекту почалася ще восени 2020 року, за цей час було проведено декілька зустрічей із представниками поліції, прокуратури, представниками адміністративних судів, аби з’ясувати, як процедура могла б полегшити вирішення спірних питань щодо знесення дерев.

“Сьогодні є наступна ситуація – районна адміністрація видає акт на видалення дерева, але в акті є дані лише про тип дерева та його орієнтовна адреса. Наприклад, тополя на перехресті Будівельників та Миру. Коли прибуваємо на місце, там таких тополь 20-30 штук. Маркування виконується фарбою. А під вивіскою “обрізки” “чорні лісоруби” нерідко взагалі зносять дерева, лишаючи один пеньок. Є певний попит у населення на деревину, тому що паливо дороге. Наша задача – вберегти насадження”. 

Мнацаканян розповів, що пропонуються наступні нововведення: 

• фотофіксація дерева
• пломбування із серійним номером 
• визначення точних координат дерева
• завантаження даних у єдину базу (gis.mariupolrada.gov.ua)
• компенсація за знесення здорових дерев. 

Як пишеться у проекті рішення, “після видалення зеленого насадження, у випадку не надання фотоматеріалів та пломб(и) до ЦНАП, видалення таких зелених насаджень вважається незаконним. У разі відсутності пломби на момент виконання робіт з видалення зелених насаджень, здійснювати видалення забороняється”.

“Пропонується заяви на знесення дерев чи обрізку приймати через ЦНАП, з яким ми все погодили. Є заявка, на місце приходить комісія у складі райдаміністрації, Зеленбуду, екоінспекції та заявника. За кожним окремим деревом є висновок: обрізати, знести тощо. На кожне дерево вішається пломба з індивідуальним серійним номером. Кожне дерево фотографується с gps-прив’язкою та завантажується в систему благоустрою, яка вже існує. Тому усі бажаючі , в тому числі і поліція, і  структурні підрозділи, і мешканці можуть перевірити діяльність тих чи інших осіб, які будуть виконувати видалення або обрізку зелених насаджень. Також ми перебачили відновну вартість. Якщо дерево не є аварійним , але люди хочуть щось побудувати, є методика, згідно якої вираховується компенсація. Люди виплачують, отримують ордер і виконують роботи. Ми хочемо максимально підвищити прозорість процедури та вберегти насадження”, – сказав голова Управління.  

Уточнимо, що ордер вимагається не у всіх випадках. Так, наприклад, видалення дерев не вимагає ордеру, якщо у заявника є документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, отримані відповідно до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”. У цьому разі буде достатньо акту обстеження зелених насаджень, а розмір відновної вартості дерев зменшиться на суму, що передбачена проектною документацією на озеленення території.

Також ордер не вимагається у процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров’ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб. В такому випадку видалення зелених насаджень здійснюється негайно, але з попередньою фотофіксацією та геолокацією  та подальшим зверненням до ЦНАПу для оформлення акту не пізніше п’яти робочих днів.

Зеленбуд згідно проекту рішення може обрізати та пересаджувати (але не видаляти) дерева без ордеру та акту, оскільки є відповідальним за зелені насадження, що розташовані на території комнуальної власності.

Присутні на засіданні депутати висловили сумнів щодо видалення дерев у приватному секторі. “Наскільки це спрощує чи ускладнює процедуру? На моєму окрузі  є проблеми у людей з аварійними деревами. Вони зараз не можуть добитися, щоб до них приїхали та знесли ті тополі. Тепер вони мають піти туди-сюди, дочекатися збору якоїсь комісії, купу документів оформити. Ми для чого приймаємо це рішення?” – сказала депутатка Блоку Вадима Бойченка Оксана Гринько. 

Мнацаканян запевнив, що для мешканців процедура є максимально спрощеною:  “Для заявника все максимально просто. Він фотографує дерево і подає в ЦНАП своє звернення. Є процедура. Це вже буде адмінпослуга, де чітко прописано, кому і скільки часу відведено на виконання послуги. Максимум 28 днів. Наразі подібні питання вирішуються довше. Якщо це приватний сектор, людина подає звернення, може найняти спеціальну службу або звернутися до Зеленбуду. Договір навіть вартістю 1 грн має бути обов’язково. Якщо дерево впаде та пошкодить щось, має бути чітка фіксація, хто це робив. Є така практика, “білі лісоруби”, підприємці, що мають дозволи, які готові умовно за 1 гривню робити видалення цих дерев, оскільки їм цікава деревина. Проблема в тому, що раніше зносили додатково 5-6 дерев”. 

Відновна вартість буде формуватися згідно Методики визначення відновної вартості зелених насаджень . “Якщо людина здійснила оплату, то їй видається ордер, деревина лишається у неї”, – додав голова Управління. 

Але Методика лише визначає формулу розрахунку, безпосередня вартість дерев у ній не вказана, є тільки рекомендації щодо чинників з її обчислення: віку дерева, зони його розташування, стану, планових витрат на утримання, податку на додану вартість тощо. 

В самому ж проекті рішення, що опублікований на сайті міськради, вартість насаджень не визначена. Хоча, наприклад, у Чернігові у 2020 році виконком визначив відновну вартість дерев:

Показники для розрахунку відновної вартості зелених насаджень у Чернігові

Яку вартість закладають у Маріуполі, з оприлюдненого документу неясно. У проекті рішення вказано, що відновну вартість дерев визначатиме комісія, яка складатиме акт обстеження насаджень. Є також виключення, для яких сплата відновної вартості не вимагається.

 

Автор: Ірина Чишко

Публікація створена у рамках проекту центрів громадського контролю «Дій!» – проект, який реалізовується у 5-ти містах України (Тернопіль, Вінниця, Запоріжжя, Краматорськ, Маріуполь) за фінансової підтримки чеської організації People in Need, Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках програми «Transition Promotion Program» . Зміст цієї статті є авторським та не обов’язково збігається з позицією донорських організацій.