У 2017 році ринок житлово-комунальних послуг Запоріжжя кардинально перерозподілили. Мова йшла про передачу обслуговування 3242 житлових будинків двум приватним компаніям та одному комунальному підприємству. Це всі будинки, де не було створено ОСББ і які раніше традиційно обслуговувалися “ЖЕКами”. Законодавчі ж зміни вимагали демонополізації цього ринку і конкурсне обрання нових “жеків”. Юридично так і сталося: три обслуговуючі компанії перемогли на конкурсі. Фактично ж, конкурс відразу і організовувався для перемоги цих компаній для формального виконання законодавчих норм. І якщо раніше ми могли лише уявляти об’єм ринку, то цього року можна вже чіткіше оцінити масштаби.

---

За результатом конкурсу,  в листопаді 2017 року 900 будинків у Шевченківському районі та Космічному мікрорайонах почала обслуговувати ТОВ “Керуюча компанія “Мрія”. ТОВ “Керуюча компанія “Місто для людей Запоріжжя” отримала в управління 595 будинків у Південному мікрорайоні і Олександрівському районі та 543 будинки у Хортицькому районі та правобережній частині Дніпровського району. Комунальному “Запоріжремсервіс” дісталося 1204 будинки у Заводському, Вознесенівському районі та лівобережній частині Дніпровського району.

Основна проблема була в тому, що всі будинки розділили лише на 4 лоти, що вже значно обмежувало кількість потенційних учасників. Завищені вимоги до учасників та необ’єктивність оцінки визнали і в Антимонопольному комітеті України та зобов’язали міську владу провести повторний конкурс. Втім, новий конкурс загруз в судових та бюрократичних скитаннях, тож так і не був проведений до цих пір.

Більше того, “Мрію” журналісти відразу віднесли до сфери впливу заводу “Мотор Січ”, який завів на місцевих виборах 2015 року власну фракцію в міську раду – “Нову політику”. Серед засновників “Мрії” значився Олександр Попутько – тодішній помічник депутата міськради від “Нової Політики” і заодно працівника “Мотор Січі” Сергія Полив’яного. 

Директором “Місто для людей” перед конкурсом став став Євген Деркач, який раніше  працював економістом на комбінаті  “Запоріжсталь”. І чи варто нагадувати, що міським головою у 2015 році став тодішній головний інженер “Запоріжсталі” Володимир Буряк. Зрештою, і більшість для міського голови забезпечили працівники “Запоріжсталі” у фракції “Опозиційний блок” разом з “Новою політикою”. 

І хоча третій переможець конкурсу формально був комунальним, по факту також відносився до сфери впливу “Мотор Січі”. Так, комунальне “Запоріжремсервіс” відразу почало брати на субпідряд з обслуговування будинків низку приватних фірм все тієї ж “Мотор Січі”. Точніше, фірми помічників депутатів-працівників “Мотор Січі”, чи родичів помічників чи низки інших родинних зв’язків. І вартість цих підрядів сягала десятків мільйонів. Часто це були не окремі роботи, а конкретні замовлення “комплексного утримання житлових будинків”.

Тож по факту, у 2017 році ринок розподілився між вихідцями із “Запоріжсталі” (1138 будинків загалом за всіма лотами) та вихідцями з “Мотор січі” (2104 будинки загалом разом з де-юре під управління комунального підприємства). З огляду на кількість створених тоді ОСББ (866) та  житлово-будівельних кооперативів (138), ці компанії охопили ¾ ринку (76%). Це на фоні того, що законодавство визначає монополію у випадку контролю понад 35% будь-якого ринку. В нашому випадку, кожна окремо компанія очевидно займає менше 35%. Та лише формально. У випадку стратегічних рішень, всі вони діють спільно. Більше того, з огляду на причетність до влади, самі де-факто і встановлють ціни, замість гри за ринковими правилами. 

Що ж по сумам?

Станом на 2017-2018 роки інформація про діяльність приватних компаній закрита. З комунальним “Запоріжремсервіс” легше, оскільки міська влада опубліковала його звітність за 2017 рік і перший квартал 2018 року. 

І ця звітність дуже показова. 

Так, от. За весь 2017 рік чистий дохід від реалізації продукції чи послуг комунального підприємства, згідно звіту про фінансові результати, становив трохи більше 64 мільйонів гривень. І лише за 1 квартал 2018 року – 3 місяці –  згідно також ж звіту про фінансові результати, чистий дохід становив вже 38,2 мільйона гривень. Зауважимо, що 1 квартал 2018 року – перший повноцінний квартал, де комунальне підприємство виконувало обслуговування будинків згідно конкурсу. А у звіті за 2017 рік ця діяльність охопила лише останні два місяці – листопад та грудень. Ще показовіший у звіті за 1 квартал 2018 року показник за аналогічний період попереднього року: в першому кварталі 2017 року дохід комунального підприємства склав мізерні 570 тисяч. 

Стосовно ж приватних компаній, то їх фінансові результати почали публікувати лише в цьому році – за 2020 рік – вже на загальнонаціональному рівні. Так от, дохід  “Міста для людей” склав 141 мільйон. Дохід “Мрії” склав 55 мільйонів. Ще раз акцентуємо увагу – це дохід за один 2020 рік. А перед цим були ще більше двох років і вже закінчується 2021 рік. Також опублікована звітність “Запоріжремсервісу”’, згідно якої дохід підприємства склав 177 мільйонів. 

Відносно ж чистого прибутку, то ним можуть похвалитися лише приватні “Місто для людей” та “Мрія” – 1,7 та 7,8 мільйона гривень відповідно. Комунальне “Запоріжремсервіс” отримало збиток 2,2 мільйона гривень. 

Тож з огляди на фінансові результати можна стверджувати, що ринок мільярдний. І левову частку з нього переросподіляють в угоду політичним домовленостям. Здавалося б, конкурентна частка мала б значно збільшитися з 2017 році в результаті переходу будників до ОСББ і розірвання угод з нав’язаними керуючими компаніям. Втім, за повні чотири роки з часу проведення конкурсу додалося лише три сотні ОСББ, що  зменшило частку “Мрії”, “Міста для людей” та “Запоріжремсервісу” до 66%.  Хоча і тут є логічне пояснення: блокування все цими ж компаніями створенню ОСББ. Наприклад, через відмову в передачі технічної документації на житлові будинки, що вже часто трапляється.

__

Публікація створена у рамках проекту центрів громадського контролю «Дій!» – проект, який реалізовується у 5-ти містах України (Тернопіль, Вінниця, Запоріжжя, Краматорськ, Маріуполь) за фінансової підтримки чеської організації People in Need, Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках програми «Transition Promotion Program» . Зміст цієї статті є авторським та не обов’язково збігається з позицією донорських організацій.