Бюджет участі – це можливість громадян реалізувати себе в самоврядуванні. Кожен громадянин може придумати свій проект і позмагатися за бюджетні кошти на його реалізацію. Як правило, це інфраструктурні проекти, які, на думку авторів, можуть покращити простір. Але в кожній громаді свій досвід впровадження цього інструменту. Говоримо про цікавинки інструменту демократії у різних містах країни. 

Активізм починається змалечку

Так, в Маріуполі подавати проекти можна мешканцям із 18 років. Та чи знаєте ви, що у більшості громад подавати проекти на Громадський бюджет можна із 16 років? Лише у 8 обласних центрах проекти подають, як і в Маріуполі, з 18 років. Це в Одесі, Дніпрі, Житомирі, Івано-Франківську, Луцьку, Харкові та Черкасах. А найнижчий віковий ценз у Миколаєві – тут проекти пишуть навіть підлітки, які досягли 14 років. Так в Миколаєві долучають молодь до участі в житті міста та шукають креативні рішення. 

Прості мешканці та установи: хто перемагає?

Відрізняються громади і учасниками громадського бюджету. В Маріуполі це члени територіальної громади. А ось в Одесі та Харкові впровадили таку практику, де авторами проектів можуть виступати громадські організації та суб’єкти господарювання. Більш того, в Харкові встановили квоту для громадських організацій у 40%. Привело це до того, що у громадському бюджеті приймають участь політичні партії та комунальні підприємства, які і так фінансуються з місцевого бюджету. Це протирічить принципу бюджету участі – делегувати громадянам частину влади. В Маріуполі хоча учасники лише повнолітні члени громади, але на практиці перемогу здобувають в тому числі комунальні заклади. 

Переможці у кожній категорії

Цікава практика в Дніпрі, де в Положенні про громадський бюджет чітко розподілені галузі, за якими приймають проекти. В Маріуполі визначені дві великі категорії – Благоустрій освітніх закладів та Інше. Тобто офіційно громадський бюджет у нас передбачає закупівлю обладнання та ремонти шкіл та дитсадків, які і так мають свої джерела фінансування. Освітні проекти це 50% всього громбюджету Маріуполя. А от розділ Інше вже поділяється на менш дрібні категорії. Але на відміну від Маріуполя в Дніпрі переможці є у кожній категорії, жодна не домінує над іншою. 

Плани на рік

Демократичне ноу-хау запровадили в Івано-Франківську. Там на початку календарного року обов’язково проводять публічні дискусії про пріоритети розвитку міста та визначають проблеми, які потім стають тематикою проектів громадського бюджету. Так в місті спільно визначають саме актуальні питання, які міг би вирішити громадський бюджет. 

Посадовці поруч

В Сумах автори проектів можуть звертатися за консультацією щодо визначення вартості проекту до виконавчих органів влади. Саме кошторис є одним з найскладніших пунктів заповнення заявки. В Маріуполі в Положенні про громбюджет визначено тільки, що Департамент з питань економіки перевіряє проекти і може повернути автору на виправлення помилок, на що у автора є сім днів. Також написано, що Експертна рада (орган з активістів та посадовців) має “сприяти у забезпеченні інформаційної та організаційної підтримки авторів проектів”. Про можливість отримати консультацію у виконавчих органів Положенні Маріуполя не написано. 

Почути кожного

Ще одна прогресивна практика – з досвіду Миколаєва та Северодонецька. Тут звернули увагу на права соціально незахищених верств населення. В Миколаєві мешканці, які внаслідок фізичних можливостей не можуть самостійно заповнити бланк для голосування або особисто проголосувати, мають право скористатися допомогою рідних, доручивши їм заповнити бланк. В Северодонецьку можуть голосувати та подавати проекти вимушено переміщені особи. 

В Маріуполі також переселенці можуть подавати проекти, також серед можливих учасників – військовослужбовці, які проходять службу на території Маріупольської територіальної громади. Щодо голосування, то воно можливе через ЦНАП або електронний сервіс за допомогою цифрового підпису або Bank-ID.

Цікаво, що в Маріуполі кожен член громади може проголосувати за один малий та один великий проект. Однак така практика поширена не всюди. Мешканці столиці, наприклад, можуть проголосувати за 5 проектів. Такий підхід більш характерний для міст, де немає поділу проектів на великі і малі, як, наприклад, в Житомирі, Луцьку, Харкові.

***

Публікація створена у рамках Мережі центрів громадського контролю «Дій!» – проекту, який реалізовується у 5-ти містах України (Тернопіль, Вінниця, Запоріжжя, Краматорськ, Маріуполь) за фінансової підтримки чеської організації People in Need, Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках програми «Transition Promotion Program» . Зміст цієї статті є авторським та не обов’язково збігається з позицією донорських організацій.