Написать запрос чиновникам – нехитрое дело. Главное, в запросе дать понять, что вы знаете закон, и сослаться на статьи, которыми вы руководствуетесь. Чиновники и так знают о вашем праве на информацию, но далеко не всегда разделяют его. Так, упоминание закона “О доступе к публичной информации” придаст вашему запросу значимости. Но что делать, если запрос составлен верно, а ответ вы получили неполный? Добиваться справедливости через суд. Учимся на примере выигранного иска.
Закон “О доступе к публичной информации” – гарантия прозрачности деятельности государственных органов. Благодаря закону, каждый гражданин имеет право запросить информацию у любого государственного органа или предприятия о его расходах (тем самым узнав, насколько эффективно и по делу тратятся наши деньги, как налогоплательщиков). Для этого нужно сделать запрос, на который в течение 5 дней вам обязаны дать ответ.
Но местные чиновники иногда хитрят – могут совсем не ответить на запрос или ответить на него не полностью, скрыв часть информации. В обоих случаях это является нарушением закона Украины «О доступе к публичной информации».
Согласно статье 24 этого закона ответственность за непредоставление информации наступает в следующих случаях:
Если органы местной власти не предоставляют вам информацию, на которую вы имеете право, вы можете подать иск в суд. Например, в Мариуполе есть успешный случай такого иска, когда общественная организация “Азовська паланка” выиграла его, и суд признал действия мариупольских чиновников незаконными.
Речь идет о деле библиотеки Короленко. Летом 2019 года ОО “Азовська паланка” пыталась выяснить несостыковки в смете ремонта библиотеки. По данным Прозорро в библиотеке капремонт состоялся еще в 2017-м году. Тогда был проведен тендер на эту услугу, а спустя год, как мы помним, начался ремонт на деньги европейских доноров, когда библиотека на наших глазах превращалась в центр стартапов.
Суть в том, что часть позиций из технического задания для ремонта 2017 года “перекочевала” в ТЗ ремонта уже за деньги Европейского инвестиционного банка. Чтобы выяснить, состоялся ли ремонт в 2017-м году, “Азовська паланка” отправила запрос – предоставить акт выполненных работ согласно тендеру от 2017-го года. И получила ответ, что это коммерческая тайна.
Мы уже писали о том, что является публичной информацией и какая информация не может быть причислена к коммерческой тайне. Любая информация, касающаяся траты бюджетных средств, разумеется, не может быть коммерческой тайной.
Читайте также: Компас гражданина: Закон “О доступе к публичной информации”
В связи с этим “Азовська паланка” подала иск в суд. Ответчик в лице горсовета попытался подать отзыв на иск, указав, что вся информация о закупке есть в интернете на сайте Прозорро. Что также является ответом не по сути.
Итак, на что же ссылаться в иске, чтобы выиграть его? Стоит упомянуть следующие статьи закона “О доступе к публичной информации”:
Стаття 1. Публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків.
Стаття 13. Розпорядники інформації:
особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, – стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків.
Стаття 19, ч.2 Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Стаття 6, ч.5 Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.
Стаття 6, ч.7 Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
Стаття 14. Розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Ст.22, ч.2 Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Детально ознакомиться с делом можно по ссылке на сайте Единого государственного реестра судебных решений. К иску необходимо также прикреплять материалы переписки – отправленные запросы и полученные на них ответы. Также нужно помнить о судебном сборе, однако в случае, если вы выигрываете иск, его оплатит ответчик.
При грамотном подходе к составлению исков можно получить не только полный ответ на актуальный запрос, но и уберечь наших граждан от подобных отписок. Чем чаще граждане будут защищать свои права на доступ к публичной информации, тем реже они будут сталкиваться с отписками “ищите в интернете” или “это коммерческая тайна”. В любом случае за консультацией всегда можно обратиться к общественным организациям.
Александр Чернецких
Публікація створена у рамках програми Стажування Мережі центрів громадського контролю «Дій!» – проект, який реалізовується у 5-ти містах України (Тернопіль, Вінниця, Запоріжжя, Краматорськ, Маріуполь) за фінансової підтримки чеської організації People in Need, Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках програми «Transition Promotion Program» . Зміст цієї статті є авторським та не обов’язково збігається з позицією донорських організацій.
Для здійснення благодійного платежу на користь ГО “ДІЙ-Тернопіль” перейдіть за посиланням
https://api.fondy.eu/s/ehV02qKDw?_ga=2.77068060.863014627.1607679474-880978449.1607441551