Озеленення прибудинкової території, новий майданчик ОСББ чи мебель у шкільний клас. Що краще зробити за кошти «Громадського бюджету? Напевно, що озеленення території. Втім, для тих, хто обирає переможців проєкту, відповідь буде трохи інша. Адже щороку серед переможців вагома кількість освітніх закладів та ОСББ. Що робити звичайним людям і чому так відбувається – детальніше читайте далі. 

Правила, то є тільки правила. Саме так можна було б охарактеризувати положення Всеукраїнського проєкту «Громадський бюджет». Адже  заявки людей, які безкорисно бажають покращити власне місто, просто не потрапляють навіть на розгляд. 

«Місцева влада використовує «ГБ» для покупки техніки для комунальних підприємств. Дуже багато проектів для шкіл та садочків, які й так мають фінансуватись із місцевого бюджету. Плюс, звичайно, вразили депутати Київради, які використовують ГБ бюджет для особистого піару, при цьому застосовують свій адмінресурс і конкурувати з ними дуже важко», – відзначає учасниця ГБ із Києва.

Опитування учасників із різних містечок показала, що проблема одна: неможливо набрати голоси.

«Згідно з положенням 1 голос = 1 тисяча, а за фактом, щоб перемогти необхідно було мінімум на 1 тисячу зібрати 3 голоси, тобто якщо бюджет 782 000 треба було зібрати мінімум 2346 голосів, щоб проект був реалізований»

Звісно, з такими цифрами перемогти якомусь будинку на озеленення двору досить важко. А якщо школа… кожен попросив свого родича, то ви вже у топ-10 вийшли. 

Що робити?  

Громадський бюджет це частина місцевого бюджету. Комунальні підприємства та заклади, ОСББ мають власні шляхи фінансування – комерційна діяльність, фінансування з місцевого бюджету, міські цільові програми, державні кошти. 

Але у той же час в Маріуполі в Положенні про громадський бюджет офіційно визначено, що половина проектів належить до категорії Благоустрій та обладнання закладів освіти – мова про школи, дитсадки та інші комунальні заклади. 

Навчальні заклади, які отримують державні кошти в тому числі на ремонти класів, активно приймають участь у громадському бюджеті. Цього року серед переможців ГБ в Маріуполі – загальноосвітні школи, які за рахунок інструменту демократії облаштовують кабінети. І, хоча номінально проекти скеровані на розвиток лабораторій – безпосередньо обладнання для дослідів коштує частіше всього третину виграшу, дві третини – ремонт класу, закупівля парт, кондиціонерів, телевізорів. 

Серед переможців ГБ в Маріуполі також інші комунальні підприємства та заклади. Суми проектів чималенькі – 300 тисяч, 600 тисяч гривень, які переможці отримують завдяки двом-трьом сотням голосів. Схоже, інструмент не дуже популярний серед простих громадян, адже конкурувати із адмінресурсом комунальних закладів звичайній людині важко. 

У Запоріжжі така ж проблема. Зокрема, як повідомили запорізькі посадовці, що 1,1 млрд у 2022 році буде спрямовано на житлово-комунальну сферу. Якщо такі величезні цифри вже закладені в місті, навіщо тоді фінансувати в проєкті ОСББ? Це метод заощадити кошти. І робота зроблена, і гроші з міського бюджету збереглися.

Долучення до участі в ГБ комунальних закладів сприяє тільки демотивації звичайних громадян – перемога шкіл, КП та проектів посадовців чи наближених до них осіб формує сприйняття ГБ як інструменту “для своїх”. Хоча ГБ – це саме інструмент демократії, який має розвинути навички простих громадян у самоуправлінні. В деяких громадах до ГБ долучають навіть підлітків – писати проекти можна з 14 років. Натомість у промислових містах Запоріжжі та Маріуполі, яким би не завадило креативне бачення мешканців у трансформуванні індустріального простору, проекти пишуться директорами шкіл, головами ОСББ та наближеними до КП та КЗ особами. 

Аби повернути інструмент до початкового задуму, команди Дій-Запоріжжя та Дій-Маріуполь розробили звернення до міських рад із пропозицією: «Виключити КП, КЗ та ОСББ з переліку учасників Громадського бюджету».

__

Публікація створена у рамках проекту центрів громадського контролю «Дій!» – проект, який реалізовується у 5-ти містах України (Тернопіль, Вінниця, Запоріжжя, Краматорськ, Маріуполь) за фінансової підтримки чеської організації People in Need, Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках програми «Transition Promotion Program» та Посольства Королівства Нідерланди в Україні. Зміст цієї статті є авторським та не обов’язково збігається з позицією донорських організацій.