Запит на вакцини виробники не могли задовільнити одразу, тому в Україні ввели поетапний план вакцинації. Так, особи похилого віку (80+), медичних і соціальних працівників були вакциновані на другому етапі. Вони поставлені у пріоритет, оскільки найбільш схильні захворіти на COVID-19. 

Медичні працівники, представники влади, громадські активісти та ЗМІ систематично розвінчували міфи, пов’язані із вакцинацією. Найменш охоче на неї погоджувалися люди похилого віку, які не довіряли медичній системі та вірили у шкідливість щеплень.

Саме тому, ми вирішили перевірити, наскільки успішно пройшла кампанія з вакцинації людей похилого віку у психоневрологічних та геріатричних закладах, та чи показують приклад іншим самі працівники. 

Високий рівень вакцинації

Якщо у загальному переглянути рівень вакцинації у проаналізованах закладах Тернопільської області, де можуть утримуватись люди похилого віку, то можна прийти до висновку, що вакцинація у цих установах пройшла успішно. Рівень вакцинації варто визначити як високий, адже він коливався від 75% осіб у закладі до 100%.

Найбільше відмов від вакцинації зафіксовано у Мельнице-Подільському психоневрологічному будинку-інтернаті – 23. Відмов у інших закладах було небагато, що свідчить про відсутність системних проблем у сфері популяризації вакцинації для мешканців закладів закритого типу у Тернопільській області. 

У рамках роботи проекту було виявлено, що бустерну дозу ніхто із мешканців Петриківського геріатричного пансіонату не одержав. Одержання бустерної дози вакцини проти COVID-19 є важливою умовою зміцнення імунітету, тому вважається доцільним акцентувати увагу закладів на необхідність проведення вакцинації бустерною дозою, навіть якщо перша хвиля вакцинації пройшла успішно і охопила усіх чи майже усіх мешканців.

Як комунікують заклади важливість вакцинації

До запитів, які подавались до закладів, де можуть перебувати особи похилого віку у Тернопільській області, було додано також питання про заходи, які відбувались для популяризації щеплення. Аналіз відповідей показав, що переважно заклади використовували доволі прості і зрозумілі активності: бесіди з підопічними, розміщення інформації на інформаційних плакатах, інформаційних листках.

Також дізналися, як з промоцією вакцинації працюють відділи охорони здоровʼя найбільших міст області – Тернополя, Кременця, Чорткова.

Частина заходів, які вони описують як такі, що проводяться для популяризації щеплення,  полягають у висвітленні діяльності з масової вакцинації на території відповідного населеного пункту у інтернеті: на сторінках соціальних мереж відповідних органах у Фейсбук, на їх сайтах, у ЗМІ (телебаченні, друкованих виданнях).

У Чорткові популяризація щеплення серед жителів громади здійснювалось за допомогою агітації та розʼяснювальної роботи, яка проводилась лікарями комунальних медичних закладів. Також інформація, яку можна умовно віднести до такої, що популяризує вакцинацію, розміщували на сайті  Чортківської міської ради та у відповідних соцмережах. На сайті лікарень громади подаються відеозвернення від лікарів, де розʼяснюють актуальні питання щодо вакцинації. Лікарі громади регулярно подають статті у місцеві газети.

На території Чорткова проводили вуличну акцію “Вакцина врятує життя”, у ході якого перехожі могли одержати актуальну інформацію щодо щеплення.

Робота у Чорткові з популяризації вакцинації ведеться на декількох фронтах. Тобто популяризація може вважатись багатоканальною: до неї залучені лікарі, які фактично ведуть особисту агітацію з конкретною особою, ЗМІ (друковані видання регіону), інформація, що поширюється в мережі інтернет. Сам факт проведення акції “Вакцина врятує життя” для широкого кола населення Чорткова, які могли бути присутніми поряд з палаткою з інформацією, вважаємо позитивним кроком для популяризації щеплення.

У Кременці популяризація щеплення ведеться у таких напрямках: розʼяснювальна робота лікарів з пацієнтами у вигляді індивідуальних бесід та запрошень на щеплення; поширення інформації у мережі інтернет; інформаційні банери у пунктах щеплення.

Варто зазначити, що тих заходів, які описали у відповіді на інформаційний запит, недостатньо для охоплення широких верств населення до кампанії з популяризації вакцинації.

Було б доцільно достатню кількість уваги приділяти поширенню інформації через ЗМІ, телебачення, а також за можливості планувати та здійснювати масові акції.

Відділ охорони здоровʼя та медичного забезпечення Тернопільської міської ради так описав заходи, які були спрямовані на популяризацію вакцинації на території міста:

• впровадження Дорожньої карти з проведення масової вакцинації, масштабна інформаційна кампанія у ЗМІ Тернополя, на сайті і у соціальних мережах Тернопільської міської ради, у закладах охорони здоровʼя; 
• щеплення “лідерів думок”, що освітлювалось у ЗМІ; 
• сімейні лікарі вели розʼяснювальні бесіди з своїми пацієнтами; 
• інформація про вакцинацію широко освітлювалась у сюжетах місцевих телеканалів;
• інформаційні ролики, що розміщувались на екранах громадського транспорту.

У процесі популяризації вакцинації важливо цілісно підходити до такого завдання та максимально доступно і повно інформувати населення про види вакцин, ознайомлювати їх з деталями проведення вакцинації у певному населеному пункті, спростовувати недостовірні факти та упередження щодо вакцинації, формувати знання про важливість вакцинації серед населення, а також підвищувати довіру до вакцинації. Тобто важливо комплексно підходити до популяризації вакцинації і чітко визначати для себе і методи, і головні меседжі кожного конкретного заходу. Звісно, ідеальним є варіант, коли є наявна комукікаційна стратегія, і вся діяльність ведеться планово і розмірено. Органи охорони здоровʼя проаналізованих міст беззаперечно вели і продовжують вести діяльність з популяризації вакцинації, однак її можна зробити ще більш послідовною і багатогранною.

Публікація створена за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках програми COVID-19 Solidarity Programme for the Eastern Partnership. Зміст цієї статті не обов’язково збігається з їхньою позицією.