Медіаграмотність — це вміння знаходити, користуватись та критично оцінювати інформацію, також створювати її та передавати її. З наукової точки зору медіаграмотність оцінюють як вміння, яке здобувається за допомогою медіаосвіти. Важливо усвідомлювати, що наше суспільство є інформаційним — тобто інформація стала центром усіх сфер. Основним же джерелом інформації є різні типи медіа.

Медіаграмотність охоплює

• розуміння медіа;

• використання медіа;

• комунікація через медіазасоби

• вміння досягати власних цілей через медіа.

Зрозуміло, що медіаосвіта спрямована на вміння так чи інакше взаємодіяти з медіа. Важливість і вплив медіа на життя громадян ілюструють результати опитувань, проведених цієї весни. Так, соціологічна група «Рейтинг» провела опитування у березні 2022 року, результати якого показують, що у порівнянні з листопадом минулого року центральне телебачення частково повернуло свої позиції (з 56% до 62%) і є переважаючим серед джерел новин. Суттєво зросли показники груп та каналів у месенджерах (з 13% до 42%). Це пояснюється потребою отримувати новини, будь-які оновлення ситуації якомога швидше. Важливо зауважити, що є ранжування джерел інформації відповідно до віку респондентів: телебачення є головним джерелом інформації для людей старшого віку (78%), новини інтернет сайтів є основними для людей середнього віку (58%), тоді як для молоді до 35 років – групи і канали у месенджерах (62%). У травні цього року провела опитування також громадянська мережа ОПОРА. Їхні результати демонструють, що найпопулярнішим джерелом інформації за березень-квітень виявилися соціальні мережі — ними для отримання новин користуються 76,6% українців. На другому місці опинилося телебачення з 66,7% голосів, на третьому — інтернет (не включаючи соціальні мережі) — 61,2% користувачів. Також ОПОРА запитала, яким джерелам громадяни довіряють найбільше і отримали такі результати: телебачення — 60,5%, соціальні мережі — майже 54% опитаних, інтернет без врахування соціальних мереж — майже 49%. Трохи менше довіри отримали радіо — 34%, та друковані ЗМІ — 23%. Отож ми бачимо, що українці споживають інформацію з різних джерел і мають високий рівень довіри до багатьох з них.

Основні засади медіаграмотності

• Розуміння значного впливу медіа на суспільство. Перш за все необхідно зрозуміти рівень впливу медіа на процеси у суспільстві, і що цей рівень постійно зростає. Медіа впливають на пізнання, переконання, ставлення, настрої і навіть фізичний стан. Важливим фактом є те, що медіа впливає на формування ставлення до певної події чи особи буквально за секунди. Так відбувається тому, що під час отримання інформації людина не запам’ятовує все, а лише кілька ключових елементів. Дуже часто це образи, які викликають сильні емоції.

• Розуміння, як функціонують медіа. Важливим аспектом медіаграмотності є не лише вміння критично оцінювати інформацію, але і знати, кому належить або під чиїм впливом перебуває це медіа, хто їхня цільова аудиторія і який контент створено для кого.

• Розуміння, як медіа можуть забарвлювати зміст. Важливо розуміти, що медіа показують реальність з певної точки зору, адже вони мають різні цінності, цілі, редакційні політики.

Найважливіші правила медіаграмотності

Перевіряти інформацію — перейти за посиланням на джерело або просто погуглити цю новину. Зараз дезінформації багато, як ніколи. Шукайте підтвердження або спростування від офіційних джерел. Таким чином ви убезпечите себе від сприйняття та поширення неправдивої інформації.

Критично аналізувати інформацію, коли її достовірність перевірена — розділяти факти і судження.

Звертати увагу на дату публікації.

Звертати увагу на заголовок та емоційне забарвлення тексту. Якщо текст насичений прикметниками, що оцінюють ситуацію /особу, то це текст, за допомогою якого вами намагаються маніпулювати.

Аби краще орієнтуватись у якості тексту, варто знати, якими є журналістські стандарти:

1. Баланс думок і точок зору. Таким чином забезпечується всебічність та безсторонність висвітлення події.

2. Достовірність. Кожен факт із матеріалу повинен мати надійне джерело інформації.

3. Факти мають бути відокремлені від коментарів.

4. Точність. Тут йдеться про відповідність фактів реальності, а цитати не мають бути відірвані від контексту.

5. Повнота. Новина має висвітлювати, що сталося, де сталося, коли сталося, як сталося. Аналітика включає в себе відповіді на питання чому сталося і до чого це призведе, а також коментарі експертів

6. Оперативність. Новини мають бути висвітлені якомога швидше, але не в збиток іншим стандартам.

Наступними рівнями медіаграмотності є вміння передати інформацію, оброблювати її та створювати власний контент, за допомогою якого можна досягати певних цілей. В умовах повномасштабної війни з росією кожен і кожна з нашим співгромадян має дбати про власну інформаційну грамотність — не споживати дезінформацію, а наступним кроком є непоширення недостовірної, маніпулятивної інформації. Це дуже важливо для нашої спільної перемоги. Навіть новини, які, на перший погляд, відповідають дійсності, можуть маніпулювати громадянами через емоційне забарвлення, перекручування фактів. Поширюючи таку інформацію, людина додає охоплення меседжам, які працюють на ворога.

Аби підвищувати рівень своєї медіаграмотності можна підписатись на організації, які стежать за медіа в Україні:

Інститут масової інформації

Тексти

Інститут розвитку регіональної преси (“По той бік новин”)

Детектор Медіа

VoxCheck

СтопФейк

І дуже важливий під час війни офіційний ресурс: Центр протидії дезінформації при РНБО України

Будьте медіаграмотними, протидійте фейками та дезінформації — разом переможемо на усіх фронтах!

Авторка: Валерія Головачова

Матеріал створений завдяки підтримці чеської організації People in Need, у рамках ініціативи SOS Ukraine, та громадської організації «Центр громадського моніторингу та аналітики».