У 2017 році Токмаку, місту у Запорізькій області, було надано статус депресивного міста. Токмак став першим офіційним депресивним містом в Україні. Кабінет Міністрів України присвоїв цей статус місту на 5 років і за цей час повинна бути розроблена програма, щодо подолання цього статусу, та передбачено додаткове фінансування, аби стимулювати його розвиток. Що змінилося з часу присвоєння цього статусу міста та що означає приставка «депресивний»? Розглянемо детально
В Законі України “Про стимулювання розвитку регіонів”, йдеться про таке:
1) Регіон, в якому протягом останніх п’яти років середній показник обсягу валового регіонального продукту (до 2004 року – обсягу валової доданої вартості) на одну особу є найнижчим;
2) Промисловий район, в якому протягом останніх трьох років рівень зареєстрованого безробіття та частка зайнятих у промисловості є значно вищими, а обсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) на одну особу та рівень середньомісячної заробітної плати є значно нижчими за відповідні середні показники розвитку територій цієї групи;
3) Сільський район, в якому протягом останніх трьох років щільність сільського населення, коефіцієнт природного приросту населення, рівень середньомісячної заробітної плати та обсяг реалізованої сільськогосподарської продукції (робіт, послуг) на одну особу є значно нижчими, а частка зайнятих у сільському господарстві є значно вищою за відповідні середні показники розвитку територій цієї групи;
4) Місто обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення, в якому протягом останніх трьох років рівень зареєстрованого, зокрема довготривалого, безробіття є значно вищим, а рівень середньомісячної заробітної плати є значно нижчим за відповідні середні показники розвитку територій цієї групи;
5) Населений пункт, на території якого з 1996 року ліквідовані вугледобувні та вуглепереробні підприємства, але не були здійснені в повному обсязі заходи щодо вирішення соціально-економічних та екологічних питань, передбачені проектами ліквідації зазначених підприємств.
Наразі замість терміну «депресивна» територія використовується «територія з обмеженими можливостями для розвитку»
Постанова Кабміну від 27 вересня 2017 року
У 2011 році Токмак вже отримував статус “депресивного міста”, що дозволило йому отримувати додаткове фінансування. Передбачалась нова інфраструктура: нові дороги, заводи та фабрики. Але обіцяного, так і не було виконано. Без депресивності Токмак прожив рік, а потім знову наступив на ті ж самі граблі. Токмак отримав статус депресивної території вперше у 2011 на 5 років, тобто до 2016 року. Згодом, за результатами проведення у 2016 році відповідно до статті 10 Закону України “Про стимулювання розвитку регіонів” моніторингу соціально-економічних показників розвитку регіонів, районів та міст обласного значення Кабінет Міністрів України постановив надати статус депресивної території строком на 5 років. Чи змінилося щось з того часу?
В Асоціації міст України заявили, що для визначення статусу депресивної території беруться два показники – безробіття і заробітна плата. “У тому випадку, якщо вони значно гірші, ніж в інших містах, то Мінрегіонрозвитку готує проєкт рішення про привласнення статусу депресивної території, яке приймає Кабмін. Статус може привласнюватися не менше ніж на сім років. Але міста не дуже хочуть мати такий статус, оскільки це часто відлякує інвесторів. У випадку з Токмаком інакше, оскільки місто зацікавлене з його допомогою отримати додаткове фінансування з обласного бюджету”, – для “Vesti.ua” аналітик Асоціації міст України Ігор Питцик.
Свого часу статус “депресивного міста” мали: Могилів-Подільський (Вінницька обл.), Бердичів (Житомирська обл.), Ржищев (Київська обл.), Олександрія (Кіровоградська обл.), Шостка (Сумська обл.) и Ватутино (Черкаська обл.). З часом “строк дії” статусу стік та міста втратили його. З часом, в цих містах за соціально-економічними показниками Уряд визначав ознаки депресивності, але влада на місцях цей статус не захотіла отримати знову.
До цього статусу, у 2016 році, були близькі ті ж міста, Могилів-Подільський (Вінницька обл.), Бердичів (Житомирська обл.), Ржищів (Київська обл.), Олександрія (Кіровоградська обл.), Шостка (Сумська обл.) та Ватутіне (Черкаська обл.). Однак, вони відмовилися від цього статусу, а головною причиною цього стало відлякування інвесторів.
Для всіх “депресивних міст” головною рисою є те, що на їх території було крупне підприємство, яке з часом занепало. У Токмаку таким підприємством стало – Дизелебудівний завод ім. С. М. Кірова (раніше «Червоний прогрес», «Завод № 175»). Він був містоутворюючим підприємством Токмака, на якому працювало близько 10 тис. чол. (в самому Токмаку жило 30 тис. чоловік). В кінці 2000-х рр. внаслідок величезної заборгованості виробництво припинено, заводське майно та площі частково були розпродані. Згідно статті на Вікіпедії, у 2009 році група Запорізької облради з вивчення соціально-економічної ситуації на ВАТ «Південдизельмаш» розглядала три варіанти подальшої долі цього підприємства: ліквідація «Південдизельмаша», його банкрутство і продаж акцій. На заводі залишалося всього 48 співробітників, в основному адміністрація та охорона. В результаті, виробництво було припинено, потужності і майно заводу розпродані. В даний час на виробничому майданчику знаходяться окремі виробництва, що випускають номенклатуру деталей, необхідних для ремонту «Південдизельмашівських» двигунів. На сьогоднішній день в місті повністю зупинені найбільші промислові підприємства: ВАТ “Токмакський ковальсько-штампувальний завод”, ТОВ “Завод ім. Кірова” і ТОВ “Маш ЗиК” – підприємства на базі колишнього ВАТ “Південдизельмаша”, ВАТ “Молочанський молочноконсервний комбінат”. Більшість підприємств мало значну заборгованість із заробітної плати.
Метою присвоєння Токмаку “депресивного” статусу стало створення умов для динамічного, збалансованого соціально-економічного розвитку міста Токмак, подолання бідності та безробіття, підвищення рівня життя населення. Детальніше з проєктом розпорядженням можна ознайомитися на сайті Міністерства розвитку громад та територій України. А тепер поглянемо, як це відобразилось на економічній ситуації міста.
У 2018 році, місто отримало дотації з обласного бюджету у 13,5 рази більше за інші міста Запорізької області, а з державного бюджету – у 2 рази більше. Ось що про це каже офіційна сторінка Запорізької обласної державної адміністрації: “… Очільник регіону нагадав, що обсяг трансфертів на одного жителя м. Токмак з державного бюджету майже вдвічі більший ніж у середньому по містах обласного значення. Дотації з обласного бюджету в 13,5 разу більші в порівнянні з іншими місцевими бюджетами. Наразі вже виділено кошти на підтримку медицини Токмака, також місто отримує близько 30 мільйонів гривень з екологічного фонду. Освоєння місцевою владою цих коштів стане лакмусом для можливостей розвитку Токмака та подолання його депресивності.” Фінансування Програми подолання депресивності Токмака здійснюватиметься за рахунок коштів як державного, так і місцевих бюджетів.
Докладніше з розпорядженням Кабінету Міністрів України – «Про схвалення Концепції Державної цільової програми подолання депресивності міста Токмака Запорізької області на 2018-2022 роки» можна ознайомитись тут.
За дотаційні кошти, місто мало б реалізувати різного спрямування проєкти, від соціальної сфери до інфраструктурних об’єктів,
Станом на 01.01.2017 – місто розподілило кошти на такі напрямки:
Водопровідно-каналізаційне господарство |
6 056,566 грн. |
Благоустрій територій | 1 459,380 грн. |
Житловий фонд | 3 642,760 грн. |
Соціальна сфера | 6 290,935 грн. |
Поліцейські авто замість освітлення. Уряд доручив Міністру Мінприроди України Остапу Семераку провести переговори з японськими приватними компаніями щодо можливості спрямування залишку коштів, отриманих у рамках Кіотського протоколу на реалізацію проєкту із заміни існуючих патрульних автомобілів на автомобілі з гібридною силовою установкою, замість направлення на реалізацію проєктів із заміни освітленням з використання LED-технологій.
З 2009 року міським головою міста є Котелевський Ігор Вікторович, який з 1988 по 1994 рік працював на Токмацькому заводі ім. С.М.Кірова інженером-конструктором конструкторсько-експериментального відділу головного конструктора, інженером з технічного обслуговування продукції, старшим інженером з гарантійного обслуговування.
З 1994 по 2009 рік обіймав посади комерційного директора та генерального директора науково-виробничої фірми «Дизельімпекс» по виробництву дизель-генераторних установок.
У серпні 2009 році був обраний міським головою Токмака. У листопаді 2010 року та у жовтні 2015 року територіальною громадою міста був обраний міським головою на новий термін. У 2020 році Ігор Котелевський втретє посів мерське крісло, набравши 27,47% голосів «ЗА».
Міський голова застав перший етап депресивності, а згодом і другий, теперішній, і подолати цей статус за 12 років так і не зміг. Час його керівництва запам’ятається не лише “депресивністю”, а й скандалами з його участю. Про це трохи нижче.
У 2020 році до міської ради були обраними представники наступних політичних партій:
Назва політичної партії, місцева організація якої висунула кандидатів у депутати | Кількість обраних депутатів | Відсоток від загального складу ради (%) |
Опозиційна платформа – за життя | 7 | 20.59 |
Слуга народу | 7 | 20.59 |
Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» | 5 | 14.71 |
За майбутнє | 4 | 11.76 |
Європейська солідарність | 4 | 11.76 |
Опозиційний блок | 4 | 11.76 |
Наш край | 3 | 8.82 |
Дані згідно сайту Центральної виборчої комісії
Ігоря Котелевського обрали міським головою вже втретє, вперше він зайняв цю посаду у 2009 році. У 2020 році за нього віддали свій голос 2903 осіб, у відсотковому співвідношенні це становить – 27,47%. Був висунутий “Опозиційною платформою – за життя”.
Детальніше про результати можна подивитись на сайті ЦВК
Скандал за скандалом – так можна охарактеризувати політичне життя міського голови. Іхній детальний опис міг би зайняти як мінімум 6 сторінок в цій статті, але цього разу обмежимось стислим переліком
І це лише основні скандали, які стали відомі громадськості, від початку, але делеко не всі.
Аби місто поступово віддалялося від статусу “депресивного” треба давати йому економічну незалежність, а саме аби податки залишалися на місцях. Потрібно аби саме міський голова був заінтересований у розвитку міста та його економіки і промисловості, а в Токмаці цього не видно.
Ось що про стан справ у своєму місті думають мешканці Токмака. Группа Депрессивный Токмак
Ми вирішили дізнатись це напряму від офіційних осіб, а тому направили в Токмацьку міську раду, декілька питань:
На що отримали таку відповідь від Токмацької міської ради, виконавчий комітет (див. фото нижче).
Виконавчий комітет Токмацької міської ради відповів, що проєкт «Концепції Державної цільової програми подолання депресивності міста Токмак» у лютому-березні 2019 р. на засіданнях Урядового комітету був схвалений. Але станом на початок жовтня 2021 року Концепція не була схвалена урядом, а відповідно кошти з державного бюджету на фінансування заходів подолання депресивного стану міста в період 2017-2021 рр. не виділялися.
Виконком Токмацької міськради самостійно укладав Меморандуми про співпрацю з міжнародними проєктами та програмами у рамках ЗУ «Про стимулювання розвитку регіонів». Ознайомитися з ними можна нижче.
Можна зробити висновки, що завдяки тому, що «Концепція державної цільової програми подолання депресивності міста Токмак Запорізької області на 2017-2022 року» не була прийнята урядом, то і гроші з державного бюджету не виділялися на подолання депресивності Токмака. Щодо співпраці Токмака з міжнародними проєктами та організаціями, то ця інформація є у відкритому доступі на сайту Токмацької міської ради:
Прочитати про стратегічний план розвитку Токмака на 2018 – 2036 роки можна за посиланням.
Інший запит ми направили до Запорізької обласної державної адміністрації, де попросили надати інформацію, щодо:
1) Коштів з Державного бюджету України, які розподілили на місто Токмак на період 2018-2021 рр.;
2) Запорізькою обласною державною адміністрацією було впроваджено додаткове фінансування Програми подолання депресивності Токмака за рахунок коштів як державного, так і місцевих бюджетів для для схвалення та реалізації цієї концепції в м.Токмак, тож прошу надати інформацію, щодо того, яку суму грошей було виділено на реалізацію «Концепції державної цільової програми подолання депресивності міста Токмак Запорізької області на 2017-2022 року»;
3) Щодо того, як стимулювався розвиток депресивної території м. Токмак та які спеціальні державні програми економічного розвитку реалізовувалися;
4) Які умови були створені згідно мети цієї Концепції для динамічного, збалансованого соціально-економічного розвитку міста Токмак, подолання бідності та безробіття, підвищення рівня життя населення.
На цей запит надійшла така відповідь:
Підсумовуючи, можна дійти до висновку, що проєкти в місті Токмак реалізуються за кошти різних джерел, не забороненими законодавством. Держава хоч і виділяє впродовж декількох років кошти на подолання депресивного стану міста, але обов’язково потрібно розробити та ухвалити Концепцію Державної цільової програми подолання депресивності, що дозволить більш ефективно слідувати крокам по подоланню цього статусу
Діана Фоменко
ЦГК “Дій – Запоріжжя”
__
Публікація створена у рамках проекту центрів громадського контролю «Дій!» – проект, який реалізовується у 5-ти містах України (Тернопіль, Вінниця, Запоріжжя, Краматорськ, Маріуполь) за фінансової підтримки чеської організації People in Need, Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках програми «Transition Promotion Program» . Зміст цієї статті є авторським та не обов’язково збігається з позицією донорських організацій.
Для здійснення благодійного платежу на користь ГО “ДІЙ-Тернопіль” перейдіть за посиланням
https://api.fondy.eu/s/ehV02qKDw?_ga=2.77068060.863014627.1607679474-880978449.1607441551